1-а СамуїловаРозділ 8 |
|
1 |
|
2 І було ім'я́ перворі́дного сина його Йоїл, а ім'я́ другого його — Авійя, судді в Беер-Шеві. |
|
3 А сини його не йшли його дорогою, — і вхиля́лись до зи́ску, і брали пі́дкупа, і ламали Зако́на. |
|
4 І зібралися всі Ізраїлеві старші́, і прийшли до Самуїла до Рами́, |
|
5 та й сказали до нього: „Ось ти поста́рівся, а сини твої не йдуть доро́гами твоїми. Тепер настанови́ нам царя́, щоб судив нас, як у всіх наро́дів“. |
|
6 І була та річ зла в Самуїлових оча́х, як вони сказали: „Настанови́ нам царя́, щоб судив нас“. І молився Самуїл до Господа. |
|
7 І сказав Господь до Самуїла: „Послухай голосу того наро́ду щодо всього, про що́ він сказав тобі, бо не тобою вони пого́рдували, але Мною пого́рдували, щоб Я не царюва́в над ними. |
|
8 Як усі ті діла́, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і́ аж до цього дня, і як вони ки́дали Мене й служили іншим бога́м, так вони чинять і тобі. |
|
9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остереже́ш їх, і розповіси їм пра́во того царя, що буде царюва́ти над ними“. |
|
10 І переказав Самуїл всі Господні слова́ до наро́ду, що жадав від нього царя, |
|
11 і сказав: „Оце буде пра́во царя, що царюва́тиме над вами: він ві́зьме синів ваших і поставить собі в колесни́ці свої та серед їздців своїх, і вони бу́дуть бігати перед колесни́цею його́; |
|
12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати о́рку його, і щоб жати жни́во його, і щоб робити збро́ю військо́ву його та колесни́чні прила́ддя його. |
|
13 А дочо́к ваших забере за мирова́рниць, і за куха́рок, і за пе́карок. |
|
14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оли́вки, — і пороздає своїм слу́гам. |
|
15 А з вашого по́сіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм е́внухам та своїм слу́гам. |
|
16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнакі́в, і ваших ослів, — і буде вживати їх на роботу свою. |
|
17 Він братиме десятину з вашої ота́ри, а ви станете йому за рабів. |
|
18 І ви будете кли́кати того дня проти вашого царя́, якого собі ви́брали, — та не відпові́сть вам Господь того дня!“ |
|
19 Та наро́д відмо́вився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: „Ні, — нехай тільки цар буде над нами! |
|
20 І бу́демо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходи́тиме перед нами, і прова́дитиме наші ві́йни“. |
|
21 І вислухав Самуїл усі слова́ наро́ду, і переказав їх го́лосно Господе́ві. |
|
22 А Господь сказав до Самуїла: „Послу́хайся їхнього голосу, і постав їм царя́!“ І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: „Ідіть кожен до міста свого!“ |
1-я книга ЦарствГлава 8 |
|
1 |
|
2 Имя старшему сыну его было Иоиль, а имя второму сыну его Авия: они судили в Вирсавии. |
|
3 Но сыновья его не ходили по путям его, а уклонились к корысти, и брали подарки, и судили превратно. |
|
4 |
|
5 И сказали ему: вот ты состарелся, а сыновья твои не ходят путями твоими: итак поставь нам царя, чтоб он судил у нас, как у прочих народов. |
|
6 |
|
7 Господь сказал Самуилу: послушайся гласа народа во всем, что они сказали тебе; поелику не тебя они отвергли, но Меня отвергли, чтоб Я не царствовал над ними. |
|
8 Какие дела делали они Мне с того дня, в который Я вывел их из Египта, и до сего дня, и как они оставляли Меня, и служили другим богам, так поступают они и с тобою. |
|
9 Итак послушайся гласа их; только представь им и объяви им права царя, который будет царствовать над ними. |
|
10 |
|
11 И сказал: вот какие будут права царя, который будет царствовать над вами: он возьмет сыновей ваших и посадит их на колесницы свои и на коней своих, чтоб они скакали пред колесницею его, |
|
12 И чтоб поставить их у себя тысяченачальниками и пятидесятиначальниками, также чтобы они орали землю его, и жали хлеб его, и делали ему воинское оружие и колесничный прибор его. |
|
13 И дочерей ваших возьмет, чтоб составляли масти, варили кушанье и пекли хлебы. |
|
14 И лучшие поля ваши, и виноградные и масличные сады ваши возьмет, и отдаст слугам своим. |
|
15 От семян ваших и из виноградных садов ваших возьмет десятую часть, и отдаст евнухам своим и слугам своим. |
|
16 И рабов ваших, и рабынь ваших, и лучших юношей ваших, и ослов ваших возьмет, и употребит на свои надобности. |
|
17 И от мелкого скота вашего возьмет десятую часть; и сами вы будете ему рабами. |
|
18 В тот день восстенаете от царя вашего, которого вы избрали себе; и не будет отвечать вам Господь в тот день. |
|
19 |
|
20 И мы будем жить, как прочие народы; царь наш у нас будет судить, и будет ходить перед нами, и будет воевать вместе с нами на войнах наших. |
|
21 |
|
22 И сказал Господь Самуилу: послушайся гласа их, и поставь им царя. Тогда сказал Самуил людям Израилевым: пойдите всяк в свой город. |
1-а СамуїловаРозділ 8 |
1-я книга ЦарствГлава 8 |
|
1 |
1 |
|
2 І було ім'я́ перворі́дного сина його Йоїл, а ім'я́ другого його — Авійя, судді в Беер-Шеві. |
2 Имя старшему сыну его было Иоиль, а имя второму сыну его Авия: они судили в Вирсавии. |
|
3 А сини його не йшли його дорогою, — і вхиля́лись до зи́ску, і брали пі́дкупа, і ламали Зако́на. |
3 Но сыновья его не ходили по путям его, а уклонились к корысти, и брали подарки, и судили превратно. |
|
4 І зібралися всі Ізраїлеві старші́, і прийшли до Самуїла до Рами́, |
4 |
|
5 та й сказали до нього: „Ось ти поста́рівся, а сини твої не йдуть доро́гами твоїми. Тепер настанови́ нам царя́, щоб судив нас, як у всіх наро́дів“. |
5 И сказали ему: вот ты состарелся, а сыновья твои не ходят путями твоими: итак поставь нам царя, чтоб он судил у нас, как у прочих народов. |
|
6 І була та річ зла в Самуїлових оча́х, як вони сказали: „Настанови́ нам царя́, щоб судив нас“. І молився Самуїл до Господа. |
6 |
|
7 І сказав Господь до Самуїла: „Послухай голосу того наро́ду щодо всього, про що́ він сказав тобі, бо не тобою вони пого́рдували, але Мною пого́рдували, щоб Я не царюва́в над ними. |
7 Господь сказал Самуилу: послушайся гласа народа во всем, что они сказали тебе; поелику не тебя они отвергли, но Меня отвергли, чтоб Я не царствовал над ними. |
|
8 Як усі ті діла́, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і́ аж до цього дня, і як вони ки́дали Мене й служили іншим бога́м, так вони чинять і тобі. |
8 Какие дела делали они Мне с того дня, в который Я вывел их из Египта, и до сего дня, и как они оставляли Меня, и служили другим богам, так поступают они и с тобою. |
|
9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остереже́ш їх, і розповіси їм пра́во того царя, що буде царюва́ти над ними“. |
9 Итак послушайся гласа их; только представь им и объяви им права царя, который будет царствовать над ними. |
|
10 І переказав Самуїл всі Господні слова́ до наро́ду, що жадав від нього царя, |
10 |
|
11 і сказав: „Оце буде пра́во царя, що царюва́тиме над вами: він ві́зьме синів ваших і поставить собі в колесни́ці свої та серед їздців своїх, і вони бу́дуть бігати перед колесни́цею його́; |
11 И сказал: вот какие будут права царя, который будет царствовать над вами: он возьмет сыновей ваших и посадит их на колесницы свои и на коней своих, чтоб они скакали пред колесницею его, |
|
12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати о́рку його, і щоб жати жни́во його, і щоб робити збро́ю військо́ву його та колесни́чні прила́ддя його. |
12 И чтоб поставить их у себя тысяченачальниками и пятидесятиначальниками, также чтобы они орали землю его, и жали хлеб его, и делали ему воинское оружие и колесничный прибор его. |
|
13 А дочо́к ваших забере за мирова́рниць, і за куха́рок, і за пе́карок. |
13 И дочерей ваших возьмет, чтоб составляли масти, варили кушанье и пекли хлебы. |
|
14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оли́вки, — і пороздає своїм слу́гам. |
14 И лучшие поля ваши, и виноградные и масличные сады ваши возьмет, и отдаст слугам своим. |
|
15 А з вашого по́сіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм е́внухам та своїм слу́гам. |
15 От семян ваших и из виноградных садов ваших возьмет десятую часть, и отдаст евнухам своим и слугам своим. |
|
16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнакі́в, і ваших ослів, — і буде вживати їх на роботу свою. |
16 И рабов ваших, и рабынь ваших, и лучших юношей ваших, и ослов ваших возьмет, и употребит на свои надобности. |
|
17 Він братиме десятину з вашої ота́ри, а ви станете йому за рабів. |
17 И от мелкого скота вашего возьмет десятую часть; и сами вы будете ему рабами. |
|
18 І ви будете кли́кати того дня проти вашого царя́, якого собі ви́брали, — та не відпові́сть вам Господь того дня!“ |
18 В тот день восстенаете от царя вашего, которого вы избрали себе; и не будет отвечать вам Господь в тот день. |
|
19 Та наро́д відмо́вився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: „Ні, — нехай тільки цар буде над нами! |
19 |
|
20 І бу́демо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходи́тиме перед нами, і прова́дитиме наші ві́йни“. |
20 И мы будем жить, как прочие народы; царь наш у нас будет судить, и будет ходить перед нами, и будет воевать вместе с нами на войнах наших. |
|
21 І вислухав Самуїл усі слова́ наро́ду, і переказав їх го́лосно Господе́ві. |
21 |
|
22 А Господь сказав до Самуїла: „Послу́хайся їхнього голосу, і постав їм царя́!“ І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: „Ідіть кожен до міста свого!“ |
22 И сказал Господь Самуилу: послушайся гласа их, и поставь им царя. Тогда сказал Самуил людям Израилевым: пойдите всяк в свой город. |